Публикации сотрудников ЮК "ЛЕКС"

Хоча ця тема і не нова, але вона актуальна в наш час та дуже важлива, оскільки це стосується перш за все інтересів та прав неповнолітніх дітей.

Відповідно до законодавства та ст. 142 Сімейного кодексу України (далі – СКУ) батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, якщо батьки розлучені та проживають окремо, вони повинні систематично забезпечувати належний рівень життя дитини, задовольняти її потреби, щоб вона повноцінно росла у соціумі.

Згідно зі ст. 180 СКУ батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, не залежно від того, з ким проживає дитина, та брати участь у її вихованні та розвитку. Добре, якщо той із батьків, що проживає окремо, піклується про свою дитину та сам сумлінно виплачує кошти (аліменти) на дитину.

Однак що робити, якщо в добровільній формі не вдається домовитись між собою, аби стягнути з батька (матері) аліменти, який (яка) відмовляється від своїх прямих обов'язків?

Полный доступ к данному материалу и другим публикациям спеиалистов ЮК "ЛЕКС" можно бесплатно получить зарегистрировавшись в разделе РАССЫЛКА МАТЕРИАЛОВ

13 січня 2012 року Президентом України до Верховної Ради було подано проект Кримінального процесуального кодексу. 9 лютого 2012 року в першому читанні Верховною Радою цей законопроект було прийнято за основу. Тому, вважаю, що ні в кого не виникають сумніви щодо прийняття вже найближчим часом нового Кримінально-процесуального кодексу.

Щодо основних нововведень, хочу звернути увагу на статус захисника в новому КПК.
Так, відповідно до статті 20 нового КПК підозрюваний, обвинувачений має право користуватися правовою допомогою захисника.
У проекті нового КПК існує розділ III «Сторона захисту». Відповідно до ст. 45 законопроекту зазначено, що захисником в кримінальному процесі є саме адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.

На відміну від діючого КПК чітко розділені поняття «захисник» та «законний представник». Так, згідно зі ст. 44 законопроекту, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник; як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Полный доступ к данному материалу и другим публикациям спеиалистов ЮК "ЛЕКС" можно бесплатно получить зарегистрировавшись в разделе РАССЫЛКА МАТЕРИАЛОВ

На сьогоднішній день термін «пунктуальність» не знайшов свого визначення в законодавчих актах України.

Відповідно до правил етики пунктуальність – це вища форма ввічливості, яка означає точність, систематичність, невідступне слідування будь-яким правилам, акуратність, скрупульозність, неухильність, ретельність, старанність тощо.

Знаючи визначення поняття «пунктуальності», можна приміряти його до судової системи в Україні. Звичайно, проблем в судах та з судами в Україні є немало, та для тих, хто щодня зіштовхується з роботою судової системи в нашій країні, питання пунктуальності суддів та працівників апарату суду є досить актуальним.

Найчастіше непунктуальність з боку суддів виявляється в запізненнях на судові засідання і несвоєчасності здійснення процесуальних дій та оформлення документів або, іншими словами, це порушення правил суддівської етики, присяги судді та недотримання трудової дисципліни.

Існує декілька нормативних актів, що регулюють дані.

Полный доступ к данному материалу и другим публикациям спеиалистов ЮК "ЛЕКС" можно бесплатно получить зарегистрировавшись в разделе РАССЫЛКА МАТЕРИАЛОВ

З моменту настання всесвітньої фінансової кризи багато громадян дізналися про те, хто такі колекторські компанії, і «познайомилися» з методами їх роботи.
Станом на сьогоднішній день в нашій країні немає спеціального нормативного акту, який би детермінував і регламентував діяльність колекторських компаній. Була лише спроба в 2009 році додати пункт ст. 9 ЗУ «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», згідно з яким визначалося б, яка саме діяльність підпадає під поняття «колекторської діяльності», а також зобов'язання колекторських компаній отримати відповідну ліцензію. Однак у березні 2010 року даний законопроект був відкликаний.
Повний доступ до цього матеріалу та іншим публікаціям спеіалістов ЮК "ЛЕКС" можна безкоштовно отримати зареєструвавшись в розділі РОЗСИЛКА МАТЕРІАЛІВ